Чащевсего термін «тривога» використовується для опису неприємного по своїй фарбуванні емоційного стану або внутрішнього умови, яке характеризуєтьсяя суб’єктивними відчуттями занепокоєння, похмурих передчуттів, а з фізіологічної сторони — активацією автономної нервової системи. Стан тривоги виникає тоді, коли сприймається певний подразник або ситуація як несучі в собі актуально або потенційно елементи небезпеки, загрози, шкоди, також невизначеність є невід’ємною передумовою тривоги.

Тривога як процес. Цей процес може бути викликаний зовнішнім стресовим подразником або деяким внутрішнім джерелом, интерпретируемым суб’єктом як небезпечний або загрожує:

Подразник — Сприйняття загрози — Стан тривоги

При сприйнятті відбувається оцінка ситуації: 1. первинна оцінка — аналіз ситуації з точки зору наявності в ній загрозливих або сприятливих моментів; 2. вторинна оцінка — пошук форм поведінки, що дозволяють звести до мінімуму загрозу або посилити позитивні сторони ситуації; 3. переоцінка ситуації — зміна ставлення до ситуації, засноване на інформації, отриманої на другому етапі.

Значення тривоги також полягає в підготовці організму до дії. Напруга – природна прелюдія цілеспрямованого дії, мобілізація організму. Але коли це дія затримується або придушується, створюється надмірне напруження. Накопичившись, занадто сильне напруження починає заважати людині. Він переключається з виконання діяльності на переживання з приводу надмірної напруги, тривожні думки, страхи не дають спокою людині і демобилизуют його.

Як же не потрапити в точку, в якій починає накопичуватися надмірна тривога, що заважає людині? Всі люди без винятку можуть регулювати своє поведінка у стресовій ситуації. Почнемо рухатися в цьому напрямку! Наявні методи саморегуляції в стресі можна розділити на дві групи: природні і штучні. Природні методи саморегуляції засновані на використанні людиною тих можливостей, які він має «під рукою» — у своєму житті. По суті, ці методи пов’язані з розумним плануванням свого режиму праці та відпочинку. Штучні методи — це способи саморегуляції в стресі, які розроблені в практичній психології. Спочатку ми розглянемо першу групу методів, а потім — другу. Отже, природні методи саморегуляції. Що це таке? Згадайте, що Ви робите вдома, в школі, з друзями, щоб поліпшити свій настрій і заспокоїтися. Чи є у Вас свої «секрети», які допомагають Вам відновити внутрішній емоційний баланс і рівновагу в стресовій ситуації? Якщо Ви змогли згадати не менш, а може, й більше п’яти занять, які Вам допомагають «захиститися» від руйнівного стресу — це свідчить про те, що Ви успішно працюєте над собою. Якщо ж у Вас виникають труднощі у визначенні одного-двох таких занять — це ознака того, що Ви себе «закинули», пустили «стихію» руйнівного стресу на самоплив, що, безумовно, погано. • На першому місці по ефективності варто різна фізичне навантаження. Багато займаються спортом (грають у спортивні ігри, займаються різними видами гімнастики), здійснюють прогулянки і ін Більшість зазначає, що важливо трохи фізично втомитися, і тоді психологічна втома проходить, а то й зовсім зникає. • Досить часто люди відзначають, що швидко заспокоїтися і привести свої нерви в порядок» допомагає вода: плавання в басейні, різні водні процедури — ванна, душ, лазня, сауна. • Добре, якщо людина має якесь захоплення, що допомагає йому розслабитися і отримати задоволення. Деякі відпочивають у колі родини (особливо благотворно діє спілкування з маленькими дітьми), гуляють з тваринами. • Важливо не забувати доставляти собі задоволення, тобто час від часу робити те, що приємно. • І останнє: легко «скидати» стрес допомагає спілкування з добрими і оптимістичними людьми.