ДоФрейда та інших провідних західних теоретиків особистості не існувало якої б то не було реальної теорії особистості. Вважалося, що психічні розлади є спільною росться результатом незрозумілою «потойбічної (alien) одержимості» в іншому розумних, мислячих людей. Про це свідчить той факт, що лікарів, які першими стали займатися лікуванням психічних хворих, називали «алиенистами» .

Одна з найбільших заслуг Фрейда полягає в тому, що він твердо стояв на такій позиції: психічними проявами керують певні правила і причинно-наслідкові структури. Розглядаючи ірраціональні і несвідомі думки і вчинки своїх пацієнтів, він спостеріг, що вони виникають або вчиняються у відповідності з певними патернами. Займаючись вивченням цих питань, Фрейд поклав початок «науці ірраціонального». Крім того, він побачив, що поведінкові патерни, які виявляються у пацієнтів, які страждають неврозами або психозами, є за своєю суттю інтенсивними проявами ментальних патернів, спостережуваних у нормальних людей.

Юнг, Адлер та багато інших створили свої теорії на підставі здогадів Фрейда. У теорії Юнга несвідоме індивіда включає в себе не тільки особисті спогади (на чому наполягав Фрейд), але і матеріал, що належить колективному несвідомому всього людства. Альфред Адлер та інші вчені направили свою увагу на його як на складний механізм адаптації до внутрішньої і зовнішньої середовищі.Карен Хорні присвятила свої дослідження его-психології, а також ініціювала розвиток жіночої психології. Вона розширила рамки психоаналітичної теорії, поширивши її на жінок. Її робота була продовжена кількома поколіннями теоретиків-жінок. Однією з найбільш відомих дослідницьких груп тут вважається центр Стоуна, чия остання теоретична робота представлена у розділі 9 «Жіноча психологія».

Вільяма Джеймса, сучасника Фрейда та Юнга, більше цікавило свідомість сама по собі, чим його складові. Вивчаючи те, як функціонує розум, Джеймс став попередником когнітивних психологів. Він також поклав початок дослідженням свідомості — області, в якій вчені вивчають такі питання, як змінені стани свідомості (сновидіння, медитація, вплив наркотичних речовин на людину тощо).Пізніше американські теоретики, у тому числі Карл Роджерс і Абрахам Маслоу, зайнялися вивченням питань психологічного здоров’я та зростання. Маслоу висловив таку переконливу думку: «Схоже на те, що Фрейд передав нам у спадок нездорову половину психології, і ми повинні тепер доповнити її здоровою половиною»