Припроведении, наприклад, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи психодиаг^ ниє працює разом з психіатром і вирішує\’наступні завдання.</p>

1. Кваліфікує психічний стан обстежуваного, визначає природу, вид і тип психічної патології, е^ глибини і особистісного вираження, встановлює вза^ моотношение психопатологічного і нормально-психологічного в психіці, а також відповідність явищам^ компенсації і захисту особистості в процесі адаптації е^ до ситуації.

2. Визначає стійкі психологічні властивості і ка^ кості, стійкі особливості динамічних состояв ний — вид і глибину емоційних реакцій у досліджує мій ситуації, виявляє особливості аномальних або акцентуйованих особистостей, ступінь прикордонної розум-| жавної відсталості.

3. Визначає вплив виявлених характеристик особистості і особливостей психічного стану на його поведінку в досліджуваній ситуації, тобто аналізує вооз-! можливість для подэкспертного відображати навколишній,! рефлексувати і регулювати свою поведінку в конкретній ситуації.Там, де результати роботи психодиагноста використовуються і представниками інших спеціальностей, він повинен давати прогностичну інформацію про обстежуваному. Ця інформація повинна містити стандартизовані дані, тобто психологічна задача клієнта — його психологічний діагноз — повинна бути співвіднесена із системою соціальних завдань, що передбачають стан обстежуваного з іншими людьми.

Необхідність цього, на нашу думку, з достатньою ступенем очевидності проглядається на прикладі завдань комплексної психолого-психіатричної експертизи, де поняття норми поведінки, адекватність поведінки є одним із критеріїв для прийняття соціальних рішень з приводу психо-діагностичної інформації.

У цих ситуаціях обстеження найбільш уживані об’єктивні тести, тести-опитувальники, які можуть бути спеціально створені за критеріями замовника.

При проведенні судово-психологічних експертиз можна, наприклад, користуватися методикою «Піктограма», «Четвертий зайвий», тест Роршаха, тест-опитувальник Шмішека та ін. У педагогічній практиці часто бувають такі ситуації, коли дані психодіагностики — психологічний діагноз — використовуються для впливу на життя клієнта іншими людьми — педагогами, батьками, вихователями та ін.

Повідомляючи цим особам результати психодіагностичного обстеження, психолог повинен виходити з того, що кожен з користувачів його інформації повинен бути підготовлений до її сприйняття і застосування. На нашу думку, доцільно, щоб користувач сформував щодо одержуваної психологічної інформації свою особисту псих-карб соціологічній завдання — завдання розуміння значущості цієї інформації і для себе, і для тієї людини, на якого вони будуть впливати.