«Загадка»Росії, а значить, і суспільної свідомості росіян, механізми національного характеру, значення властивого їй способу рефлексивного управління розробляються і вивчаються сьогодні на міждержавному рівні. Учасники, наприклад, одного з міжнародних форумів, що зачіпає тему Росії, заявили, що вже названий вище Хоскінг зробив велику послугу тим, хто хоче краще зрозуміти цю країну і її народ. Без такого розуміння — подобається це комусь чи ні — не може успішно розвиватися людство. Те ж саме, але іншими словами, стверджував і Кіссінджер – один з найдосвідченіших та найавторитетніших політиків світу, покликаний нещодавно допомогти вирішенню низки тривалих міжетнічних конфліктів.Але повернемося до місця релігії у формуванні російського національного характеру, до висунутого положення про те, що ставлення до віри не співвідноситься з його розумінням державності і законів його розвитку. Тут слід внести деякі корективи. Християнство прийнято в багатьох слов’янських країнах, і національні характери поляка, болгарина чи російської, безперечно, відрізняються один від іншого. Але в них є щось єдине, сформований загальною традицією, а відмінності – вже за рахунок таких складових феномен національного характеру, як історичні фактори, культура, релігія.Національний характер – це й дух, і визначеність вчинків, і поведінка, і сприйняття навколишньої дійсності; крім цього – і наповнені різною змістовністю процеси рефлексивного управління особистістю в суспільстві. Наприклад, глибоко сидить в натурі японця релігійність сприяє його споглядальності, мудрості, відношенню до життя типу: процес – все, кінцева мета – ніщо. Войовничість ж японців, їх ставлення до інших націй складаються вже не тільки з релігійних вірувань, але й з інших чинників і особливостей життя остров’ян.