Когдаречь йде про професійному навчанні та його мети, то абсолютно не застосовні до нього критерії ефективності загальноосвітньої школи, де звичною є система оцінки успішності підготовки за відсотком успішності. Якщо 25% навчається на «відмінно», 50% — на «добре» і «задовільно», а 25% навчається на «погано», то ефективність вважається рівною 75%, а 25% — це педагогічний «шлюб». При цьому не враховується, що в числі «трієчників» («задовільно») чимало прихованих «двієчників». Учень-«трієчник», що входить в розряд успішних, так званий «твердий трієчник», на ділі може в кращому випадку повторити повідомлення вчителя або приблизно переказати параграф підручника. Такий учень далекий від готовності до творчого використання знань.А в професійному навчанні таке «задовільний» якість підготовки працівника загрожує неприємностями: браком у роботі, зривами програм і завдань, аваріями і катастрофами. У професійному навчанні не можна задовольнятися «задовільною», або, кажучи точніше, посередньою підготовкою фахівців, а потрібно неодмінно домагатися повної впевненості у виконанні учнем професійних дій, творчого використання знань про професії, виконавської майстерності.Поэтомудо всіх випадках, коли учні показують тільки завчені^ зазубрені знання, повторюють підручник або лекцію (розповідь) викладача (інструктора), а дії у них носять тільки наслідувальний характер (що показували, те і вміють, і то на примітивному рівні), не можна вважати, що мета професійного навчання досягнута,Сучасне виробництво і соціальна практика вимагають від будь-якого фахівця, щоб він був готовий не тільки до усталених і заздалегідь певним умовам та режимам роботи, але і до частого оновлення їх до кількох «нештатних» ситуацій, технологічних порушень, соціальним і економічним труднощам і т. д. словом, до непередбачуваного, слу-чайного, несподіваного. Інакше кажучи, життя потребує творчого, гнучко мислячого в професійному плані працівника.