Определениевозрастных меж молодості, як і рішення багатьох проблем, що відносяться до «молодіжним», досі залишається предметом наукових дискусій. Відомий вітчизняний соціолог В. В. Бестужев-Лада пише: «Справа в тому, що «молодь» – не тільки й не стільки вікове поняття, скільки соціальне і історичне». До цієї категорії в різні часи і в різних шарах суспільства відносили людей дуже різного віку. На розширювальне розуміння молодості звертає серйозну увагу і вітчизняний психолог, дослідник віку життя людини , констатуючи, що в молодь «записуються» та «молодий науковець» за тридцять, і «молодий поет» за сорок, і «молодий режисер», який вже готується до ювілею (тобто п’ятдесятиріччя).

Далі автор продовжує: «Нерідко молодість сприймається самими молодими людьми, по-перше, як своєрідний «аванс на майбутнє», по-друге, як право на помилки (від яких, звичайно ж, ніхто не застрахований), по-третє, на недоумство (і звідси, як наслідок, на заниженность вимог до себе, на нерозвинене почуття відповідальності за себе, свої вчинки, саму своє життя – мовляв, молодий ще). Виникає питання: а чи не занадто ми в такому випадку марнотратні з відпущеним нам часом життя, відкладаючи на завтра те, чому саме час зараз, тут і тепер!»

Вважаємо, що молодість людини починається в юності (в деяких периодизациях ця ступінь називається «пізньої юністю» – від 18 до 25 років).

Ще цей етап називають етапом «людської близькості». Молодість відкрита спілкуванню: легко заводять знайомства, легко утворюються дружні зв’язки, приходить любов, створюються сім’ї. Провідною діяльністю є або професійне навчання, або трудова діяльність, або те і інше разом. Завдяки цим деятельностям молоді люди освоюють норми відносин між людьми (ділових, особистих і ін), а також професійно-трудових умінь. Цей вік характеризується як «стійко концептуальна соціалізація, коли виробляються стійкі властивості особистості», стабілізуються всі психічні процеси, людина набуває стійкий характер.

В молодості людина найбільш здатна до творчої діяльності, формулювання евристичних гіпотез, максимально працездатний, тому прогрес в різних областях наукового знання багато в чому пов’язаний з діяльністю молоді. Молодь опановує найбільш складними способами інтелектуальної діяльності в самих різноманітних і сучасних галузях науки і техніки; у трудовій діяльності (інтелектуальної, фізичної); засвоєні знання, навички, вміння не тільки реалізуються, але і отримують свій подальший розвиток і творче вдосконалення (у тому числі в нових галузях – в області менеджменту, маркетингу, екології тощо).Молодість – це для більшості молодих людей та студентська пора, коли їм доводиться витримувати досить великі навантаження – фізичні, розумові, моральні, вольові. Далеко не всі вони на перших порах вміють розраховувати свої власні сили, раціонально організовувати свою роботу. Позначається вплив всієї перебудови життя, побуту, діяльності студентів. Тому дуже важливими, особливо на молодших курсах, організація систематичного контролю за їх навчальною діяльністю, проведення індивідуальних консультацій, робота кураторів і т. д. Регульована інтелектуальна навантаження (а не безмежна перевантаження), що здійснюється на високому, але доступному для студента рівні, є найважливішою умовою підвищення самоорганізації і активності учнівської молоді.