Особливості розумової діяльності молодшого школяра у перші два роки навчання багато в чому схожі з особливостями мислення дошкільника. У молодшого школяра яскраво виражений конкретно-образний характер мислення. Так, при вирішенні розумових завдань діти спираються на реальні предмети або їх зображення. Висновки, узагальнення робляться на основі певних фактів. Все це проявляється і при засвоєнні навчального матеріалу. Процес навчання стимулює швидкий розвиток абстрактного мислення, особливо на уроках математики, де від дій з конкретними предметами учень переходить до розумових операцій з числом, те ж саме має місце і на уроках російської мови при засвоєнні слова, яке спочатку не відокремлюється від позначуваного предмета, але поступово стає предметом спеціального вивчення.

Сучасний рівень розвитку суспільства й самі відомості, почерпнуті дитиною з різних джерел інформації, викликають потребу вже у молодших школярів розкривати причини і сутність зв’язків, відносин між предметами (явищами), пояснювати їх, тобто мислити отвелеченно. Вчені вивчали питання про розумові можливості молодшого школяра. В результаті ряду досліджень виявилося, що розумові можливості дитини ширше, ніж передбачалося раніше, і при створенні відповідних умов, тобто при спеціальній методичній організації навчання, молодший школяр може засвоювати абстрактний теоретичний матеріал.

Нині чинні програми і підручники вже багато в чому врахували цю можливість і при відповідній методиці навчання дають студентам поглиблені теоретичні відомості, тобто стимулюють розвиток абстрактного мислення. На основі досліджень Ст. Ст. Давидова введено засвоєння елементів алгебри для встановлення відносин між величинами. Ці відносини моделюються, виражаються як би в очищеній від нашарувань предметній формі і стають орієнтовною основою дії. Так, діти вчаться виражати спочатку відносини між предметами, що відрізняються різною вагою, обсягом, довжиною, графічних відрізках, засвоюють поняття «більше» і «менше», переходячи потім до абстрактних символів а > б, б < а і т. д. Молодші школярі починають активно діяти з цими відносинами. Такі ж складні залежності, що вимагають абстракції, вони встановлюють і при засвоєнні граматичного матеріалу, якщо вчитель використовує ефективні методи розумового розвитку.У нових програмах приділяється велика увага формуванню наукових понять. Предметні поняття розвиваються від виділення функціональних ознак (розкривають призначення предмета) до перерахування ряду істотних і несуттєвих, але яскраво виділяються властивостей і, нарешті, до виділення істотних властивостей групи предметів. У процесі оволодіння поняттями розвиваються всі розумові операції: аналіз – від практично дієвого, чуттєвого до розумової, від елементарного до поглибленого; синтез – практичний від діючого до чуттєвого, від елементарного до широкого і складного.