Інтерес — мотив, що сприяє орієнтуванню в якій-небудь області, ознаком-річчю з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсностів. Суб’єктивно, для індивіда, інтерес виявляється в позитивному емоційному тоні, який набуває процес пізнання, бажання глибше ознайомитися з об’єктом, дізнатися про нього ще більше, зрозуміти його.Роль інтересів у процесах діяльності виключно велика. Інтереси змушують особистість активно шукати шляхи і способи задоволення виникла у неї спраги знання і розуміння. Задоволення інтересу, що виражає спрямованість особистості, як правило, не призводить до його згасання, а внутрішньо перебудовуючи, збагачуючи і поглиблюючи його, викликає виникнення нових інтересів, що відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності. Таким чином, інтереси виступають в якості постійного спонукального механізму пізнання.Інтереси можуть бути класифіковані за змістом, метою, широтою і стійкістю.Розходження інтересів за змістом виявляє об’єкти пізнавальних потреб та їх реальне значення для цілей даної діяльності і ширше — для того суспільства, до якого належить особистість. Психологічно істотно те, до чого переважно проявляє інтерес людина і яка суспільна цінність об’єкта його пізнавальних потреб. Одна з найважливіших завдань школи — формування серйозних і змістовних інтересів, які стимулювали б активну пізнавальну і трудову діяльність підлітка чи юнака і зберігалися б за межами школи.Розходження інтересів за ознакою мети виявляє безпосередні та опосередковані інтереси. Безпосередні інтереси викликаються емоційною привабливістю значущого об’єкта («Мені цікаво це знати, бачити, розуміти»,- каже чоловік). Опосередковані інтереси виникають тоді, коли реальне суспільне значення чого-небудь (наприклад, вчення) і суб’єктивна значимість його для особистості збігаються («мені Це цікаво, тому що це в моїх інтересах!» — говорить в цьому випадку людина). У трудовій та навчальній діяльності далеко не всі володіє безпосередньою емоційною привабливістю. Тому так важливо формувати опосередковані інтереси, які відіграють провідну роль у свідомій організації процесу праці.Інтереси розрізняються по широті. У інших людей вони можуть бути сконцентровані в одній області, в інших-розподілені між багатьма об’єктами, що володіють стійкою значимістю. Розкиданість інтересів нерідко виявляється негативною рисою особистості, однак було б неправильно трактувати широту інтересів як недолік. Сприятливий розвиток особистості, показують спостереження, передбачає широту, а не вузькість інтересів.Інтереси можуть підрозділятися і за ступенем їх стійкості. Стійкість інтересу виражається в тривалості збереження відносно інтенсивного інтересу. Стійкими будуть інтереси, найповніше виявляють основні потреби особистості і тому стають істотно венными рисами її психологічного складу. Стійкий інтерес — одне зі свідчень, що пробуджуються, здібностей людини і в цьому відношенні має певну діагностичну цінність.